Бабій Олесь Йосипович

Бабій Олесь Йосипович народився 17 березня 1897 року в селі Середня, нині Калуського району Івано-Франківської області. Український письменник та літературознавець, автор гімну ОУН «Зродились ми великої години». Доктор літературознавства. Писав під псевдонімом Хмелик.

Біографія:

  • Олесь Бабій народився в селі Середнім Калуського райо­ну.
  • Середню освіту здобув у Львові.
  • Служив у австрійській армії, потім в УГА.
  • Після стрілецького походу на Київ опинився в польському полоні, звідки йому вдалось утекти.
  • У Львові разом з В. Бобинським, Р. Купчинським та Ю. Шкрумеляком організував групу поетів-символістів «Митуса».
  • У 1924 - 1929 здобув вищу освіту у Празі, ставши док­тором літературознавства в Українському педагогічному ін­ституті ім. М. Драгоманова.
  • 1932 року разом з групою чільних діячів ОУН: Осипом Бойдуником, Юліяном Вассияном, Євгеном Зиблікевичем, Степаном Ленкавським, Зеноном Пеленським — перебував на лаві підсудних під час процесу у Львові.
  • У 1944 році емігрував за кордон. Емігрантське життя Олеся Бабія розпочалося в Німеччині в таборах для переміщених осіб в Карльсфельді та Мюнхені, де він прожив 4 роки, після чого переїхав до США.
  • Бабій Олесь Йосипович помер 2 березня 1975 року у Чикаго.

Твори:

  • Першим його надрукованим твором став написаний молодим старшиною УГА під Соколівкою вірш «На Київ!» («Над Київом хмара нависла грізна»), створений під час наступу на однойменне місто об'єднаних українських армій, Наддніпрянської й Галицької. Його було опубліковали в газеті «Стрілецька думка» від 5 жовтня 1919 року, ще раніше, покладений на мелодію «Сокільського маршу» Ярославенка, він увійшов до маршового репертуару військових оркестрів.
  • Бабій Олесь Йосипович - автор поетичних збірок «Ненависть і любов» (1921), «Поезії» (1923), «Прамати» (1923), «Під шум Прута» (1923), «За щастя оманою» (1930), «Перехрестя» (1930), «Остання офіра цісареві» (1937), «Пожнив'я» (1939), «Світ і людина» (1947); поем «Гуцульський курінь» (1927), «Жнива» (1946), «Повстанці» (1956); збірок малої прози «Шукаю людини» (1921), «Гнів» (1922); повістей «Перші стежки» (1937), «Дві сестри» (1938), «Останні» (1938); драматичних творів «Родинна тайна», «Воєнна любов», «Олена Степанівна» (1966); досліджень про творчість М. Шашкевича, Ю. Федьковича, Б. І. Антонича та інших письменників.

Окремі видання:

  • Бабій О. Ненависть і любов. Поезії. - Львів: Русалка, 1921. - 31 с.
  • Бабій О. Гуцульський курінь. - Прага, 1927. - 154 с.
  • Бабій О. Жнива. Поеми. - Авгсбург, 1946. - 64 с.
  • Бабій О. Повстанці. Поема. - Чикаго: Літературне видавництво, 1956. - 180 с.
  • Бабій О. Олена Степанівна. П'єса в одній дії. - Чикаго, 1966. - 76 с.
  • Бабій О. Світ і людина. - Авсбурґ, 1947, перевидано Чикаго, 1969. - 48 с.
  • Бабій О. Вибране з творів. - Чикаго: Друкня В. Бернацького, 1969. - 112 с.
  • Бабій О. Дві сестри. Повість зі записок старшини УГА. - Чикаго, 1978.
  • Бабій О. Зродились ми великої години. - Дрогобич: Відродження, 1997. - 208 с.
Діяльність: 
Додати новий коментар

вхід через Google чи Facebook