Антін Любич Могильницький народився 3 березня/3 серпня 1811 року в селі Підгірки, тепер Калуський район, Івано-Франківська область. Український письменник, громадський і політичний діяч, греко-католицький священик, декан богородчанський (УГКЦ).
Біографія:
- Могильницький Антін Любич народився в родині священика (пароха села Підгірки (тепер частина Калуша)).
- Дитинство минуло в Солотвині, куди переїхала його сім'я після смерті батька у 1813 р. Відомо, що вітчим Антона не дуже переймався освітою пасинка.
- У 16 років хлопець вступив до гімназії при монастирі оо. Василіян у Бучачі.
- Через порушення гімназійних розпорядків не раз змінював місце навчання. Навчався в гімназіях Чернівців і Львова, здобув середню освіту в Будапешті.
- У 1840 р. закінчив Львівську духовну семінарію. Висвячений 1841 року.
- Адміністратор парафії Кальне (тепер Сколівського району). Був парафіяльним священиком у селах Хутарі Стрийського округу, Зборі Калуського округу, тоді в Комареві Станіславського округу, Бабчому (1859–1873 роки). Одночасно працював приватним учителем.
- У 1859 році Антін Могильницький оселився у селі Бабче Богородчанського округу.
- У 1861 - його обрали депутатом Галицького крайового сейму 1-го скликання (від IV курії округу Богородчани — Солотвина, входив до складу «Руського клубу») та австрійського парламенту (Райхсрату) у Відні, де 27 червня виступив з палкою промовою на захист народної освіти рідною мовою. Обстоював інтереси українського населення разом з єпископом Спиридоном Литвиновичем.
- Нонконформіст, на відміну від сучаників-москвофілів відстоював вживання народної мови в літературі, дотримувався федералістських принципів. В останні роки життя А.Могильницький відійшов від письменницької творчості та громадського життя.
- Могильницький Антін Любич помер несподівано 13 серпня 1873 року, перебуваючи проїздом у Яблуньці, Богородчанського округу. Через серцевий напад . За іншою версією, загинув внаслідок нещасного випадку.
Творчість:
- Літературну діяльність почав у 1838 р. Головною ідеєю його поетичних, публіцистичних творів була боротьба за рідну мову і освіту для русинського народу. Послідовник «Руської трійці».
- Публікувався з 1838 р. в газетах «Новини», «Зоря галицька», «Слово» у Львови, в альманасі «Вінок русинам на обжинки» та ін.
- Іван Франко писав про нього: «Житє Могильницького від самого 1838 року до його смерті було немов дзеркалом, в котрім досить живо відбилися пориви, надії та судьби галицько-руського народа».
- Революція 1848 р. пожвавила творчу і громадську діяльність А.Могильницького.
- Літературну популярність здобув завдяки поемі «Скит Манявський» (перша частина вийшла в 1849 році, остання - в 1852 році), на основі усних народних повістей. У ній йшлося про велич давньоруського Галича, описувалася краса Карпат і стародавня слов'янська міфологія. Поема була популярна, як і балада «Русин-вояк», що також вийшла 1849 року. Здійснити творчі задуми Могильницькому перешкодило настання післяреволюційної реакції.
- Антін був автором повістей «Конґруа батька Жегаловича» і «Повість старого Сави із Підгір'я», сатиричної поеми «Пісня поета» і кількох «Дум». Окремим виданням були опубліковані його «Речі в сеймі та парламенті» та приватні листи (1885 р.).
- З огляду на літературну діяльність А.Могильницького, Іван Франко зарахував його до «перших будителів руського духа в Галичині».
image logo
Category people
- 98 просмотров